Перший медичний заклад  почав функціонувати  на початку 50-х років  на хуторі Заріччя.  Це була хата подружжя Дмитра та Ольги В’юнів( по вуличному – Драгунів. Колись Дмитро служив у польських драгунах).  У сім'ї було шестеро дітей. Дмитро був гарним господарем і збудував гарний будинок. Але після війни сина В’юнів -  Анатолія та дочку Надію, яка була вчителькою, запідозрили в зв'язку з партизанами, і всю сім’ю  вислано до Сибіру.  У їхньому будинку було розміщено лікарню та колгоспну контору( хата мала два виходи, 4 кімнати, коридор, комора). Пізніше контору було перенесено в інше приміщення і весь будинок виділено під лікарню. Створили дві палати стаціонару: чоловічу  - на 2 ліжка та жіночу – на 4 ліжка, а також пологову - на 2 ліжка. Лікарня мала свою пральню, бухгалтерію, пара коней служила за «швидку допомогу». Їздовим на цій «швидкій» був Ткачук Іван (без ноги).

Працювали тут в різні роки:

фельдшери – Понуркевич Ганна, Сесь Марія, Прокпчук Іван Гнатович, Ковтун Марія Василівна, Атаманчук Олексій Олександрович, Жильчук Галина;

акушери -  Ткачук Ольга, Жильчук Надія; Медсестри- (Абрасимова )Марія та …Віра;

санітарки – Ярмолюк(Мельник) Ольга Павлівна, Мельник Ольга Макарівна, Приходько Софія.

Зверталися в лікарню,головним чином,з простудними захворюваннями та легкими пораненнями. З більш серйозними – їхали до районної Велико-Межиріцької лікарні. Там же знаходилась найближча аптека. У 1956 р. з Сибіру  повернулися господарі будинку з сином Степаном, який був інвалідом. Деякий час вони сиділи на вулиці біля своїх пожитків, не сміючи зайти до власної хати. Згодом їх поселили в одній із кімнат.  У 60-х роках частину будинку розібрали і передали під лікарню в с. Топчу.

Крім цієї лікарні існував ще медпункт на Юрдиці, в якому працювала Жильчук Надія Михайлівна, а пізніше у хаті Байди Василя, де лікарем був Прокпчук ІванГнатович,зубний лікар – Радченко Ганна

У60-х роках в центрі села відкрили нову лікарську амбулаторію. Вона розмістилась у двох приміщеннях: в одному був пологовий будинок (колгоспний будинок), в іншому(перевезена церковна хата)-  створено оглядовий кабінет, маніпуляційна,тарапевтичний та стоматологічний кабінети. Крім того Невірківській амбулаторії підпорядковуються ФАПи сіл: Жорнівка, Щекичинта та Мала Совпа. З 1981 року амбулаторію очолює  Гірчиця Галина Іванівна. На той час за лікарнею залишився один будинок. Пологове відділення було закрито, а будинок зайняла сільська бібліотека. Для лікарні було виділено машину «швидкої допомоги».

Фельдшери  - Соловей Святослав Петрович, Беззабора (Подзаборна) Валентина Іванівна,Кальчук Катерина Євгенівна, акушер – Дворянська Лідія Михайлівна, зубний лікар – Рибчинська Марія Федорівна, медсестра - Соловей Леся Степанівна, Чебелець Надія Миколаївна, водії – Ковальчук Ярослав,Дмитрук Василь,

З 2010 року  лікарську амбулаторію реорганізовано і створено на її базі Невірківську лікарську амбулаторію загальної практики сімейної медицини.

Працівники амбулаторії:

• головний лікар – Гірчиця Галина Іванівна,
• фельдшер – Літвінчук Олена Валнтинівна
• зубний лікар – Сокотун Наталія Вікторівна
• адміністратор – Олексійчук Інна Євгенівна
• молодша сестра – Стельмах Наталія Володимирівна
• водій – Яковчук Василь