|
 Веремчук Олексій Вікторович – народився 15 травня 1927року у с.Жорнівка Межиріцького району Рівненської обл. У жовтні 1944р. був призваний до лав армії. У військовому білеті записано дату - 20.10.44, спеціальність «стрілок». У серпні-вересні 1945р. брав участь у війні з Японією. З 10.04.1947р. проходив службу у в/ч 40159 звідки був звільнений в запас у 1950р. у званні єфрейтора за спеціальністю «гідросапер». Був нагороджений медаллю «За перемогу над Японією», «30 років радянської Армії і Флоту»
 Гончаренко Семен Григорович – 9 серпня 1944 року брав участь у бою в складі 43 винищувальної протитанкової артилерійської Оршанської двічі орденоносної бригади РГК. Дійшов до Берліна. В тому бою під Вілкавішкасом молодший сержант Гончаренко із протитанкової рушниці підбив два бронетранспортери ворога……. Один на один з ворогом. З ПТР проти броньованої потвори. Якщо не вспіти вистрілити або промазати, то вежа розчавить тебе в млинець. Не одну атаку ворога було відбито. Лише у вечері прийшла бійцям допомога. Живими залишились 5 солдат. Гончаренка серед них не було. Сестра Уляна отримала «похоронку». А він вижив усім смертям на зло. Дійшов до лігва фашизму, вийшовши з оточення. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною» та наказом командування ….. протитанкового артилерійського батальйону за №0118 від 18.05 1944р. помічник навідника нагороджений медаллю «За відвагу», яку вручили через 45 років.
 Дворянський Арифан Федосійович – народився в с.Невірків в 1911році. Призваний на службу в квітні 1944 року . Приймав участь в боях в складі 811 полку 299 дивізії. Визволяв Польщу, дійшов до Берліна, форсував річку Одер. Був поранений в обидві ноги і руку. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеню, медалями «За перемогу над Німеччиною», ювілейними медалями «30 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил», медаллю Жукова, медаллю «Ветерана праці»
Дмитрук Петро Федорович - народився 7 жовтня 1925р. у с. Вовкошів Гощанського р-ну. Призваний на фронт 13 березня 1944 року. Зарахований у 46-й запасний стрілецький полк, пізніше у 50-й запасний стрілецький полк за спеціальністю «стрелок-автоматчик».З 1вересня 1944 р. по 9 травня 1945р. приймав участь у бойових діях. Нагороджений двома медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Берліна», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня». В 1947 р закінчив Рівненський Державний учительський інститут і 33 роки працював вчителем у Невірківській СШ. В 1979 році його не стало.
 Козачок Федір Данилович – пішов на фронт 1941 році. Брав участь в боях за звільнення Прибалтики, Польщі, Німеччини. Був нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни 2-го ступеню, медаллю «За перемогу над Німеччиною», «20 років Перемоги», «30 років Перемоги», «40 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил».
 Ковальчук Андрій Авакумович (на фото перший праворуч). На фронт призваний у червні 1944 року. Потрапив до стрілецької дивізії. Згодом набув військову спеціальність – телефоніст. З серпня по вересень 1945 року брав участь у війні з Японією. Одержав медалі - «За перемогу над Німеччиною», «30 років Радянській Армії та Флоту».
Ковальчук Євген Олексійович – учасник Великої Вітчизняної війни. Війну розпочав на Білоруському фронті в 174 полку 62 дивізії. Брав участь у звільненні Литви, Польщі, дійшов до Берліна. Нагороджений медалями «За визволення Варшави», «За взяття Берліна», «За бойові заслуги», «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною», орденом Великої Вітчизняної війни 2-го ступеню, ювілейними медалями «30 років Перемоги», «40 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил».
 Козачок Євген Германович – народився в 1922 році в с. Невірків. В січні 1944 року призваний на дійсну військову службу і направлений в 102 стрілецький запасний полк за спеціальністю «стрілок-автоматник». З червня по вересень 1944року приймав учать в боях у складі 122 стрілецького полку. 10 вересня 1944року був тяжко поранений в область грудної клітки і майже рік перебував на лікуванні в сан. частині. З червня по листопад 1945 року перебував на службі в 41 окремому мотострілковому батальйоні. Звільнився в запас у званні молодшого сержанта.
Конончук Данило Іванович – призваний на фронт у 1944 році. У складі Прибалтійського фронту визволяв Латвію і Литву. Під містом Рига був поранений. Після госпіталю потрапив у іншу частину – гвардійський полк. Брав участь у визволенні Польщі, дійшов до Берліна. Був знову поранений, лежав у госпіталі міста Бернау. Там зустрів Перемогу. Після одужання направлений у командування війська міста Ейзенхаузен для підтримання належного порядку. Пізніше був звільнений і демобілізований. Нагороджений медалями «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною», «За бойові заслуги», орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня, ювілейною медаллю «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» та «60 років Збройних сил», нагороджений орденом «Червоної зірки», який отримав за взяття в полон (будучи в складі групи) 5 німців на чолі з офіцером.
Оводюк Микола Захарович – воював на 1-му Українському фронті у 14 артилерійському полку навідником гармати. Брав участь у боях за Сандомирський плацдарм,форсуванні річки Вісли, дійшов до Берліна. Був контужений та поранений. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За визволення Праги», «За взяття Берліна», ювілейними медалями «30 років Перемоги», «40 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил». Демобілізований 20 травня 1946 року у званні сержанта.
Полунець Гнат Трохимович – учасник Громадянської війни (у 19 років)в складі 1-ї Кінної Армії, учасник ІІ Світової війни. Пройшов з боями Білорусію, Україну, Польщу, Німеччину. Нагороджений медаллю «За відвагу».
Пузирко Андрій Степанович – учасник Великої Вітчизняної війни. Війну розпочав на Білоруському фронті в 174 полку 62 дивізії. Брав участь у звільненні Литви, Польщі, у боях за місто Калінінград. Нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною», «За бойові заслуги», ювілейними медалями «30 років Перемоги», «40 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил».
 Седляр Данило Якимович – У 1941 році призваний до армії. Службу проходив у Новосибірську. Воював на третьому Українському фронті. Пройшов з боями Україну Польщу, Германію. Потім був на війні з Японією і Китаєм. Додому повернувся у 1946 році. Нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною» та ювілейними медалями.
Третяк Наум Іванович – брав участь у боях за визволення Литви, Польщі, Німеччини, у форсуванні річки Одер. Нагороджений медалями ««За бойові заслуги», «За відвагу», «За визволення Праги», «За визволення Чехії» », «За перемогу над Німеччиною», ювілейними медалями «30 років Перемоги», «40 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил».
Ткачук Мирон Сидорович – пройшов з боями Білорусь, Прибалтику, Польщу, Чехію. Нагороджений ювілейними медалями «30 років Перемоги», «40 років Перемоги», «50 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил».
 Третяк Петро Іванович – Народився в 1906 році. У 1941 році воював на Білоруському фронті, дійшов до Берліна. Був поранений. Нагороджений медалями: «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», ювілейними медалями«20 років Перемоги», «30 років Перемоги», «50 років Збройних сил», «60 років Збройних сил».
|
